• слайд 1
  • слайд 2
  • слайд 3
Коротичанська селищна рада

З історії селища

Перше задокументоване згадування села Коротич пов'язане з харківським козачим полковником Григорієм Донцем, який у 1687 році надав лист-дозвіл мешканцю села Коротич Михайлу Матвієнко споруджувати млин "мельничную заимку". Цей дозвіл згадується по записам Куряжського монастиря. З перепису 1732 року відомо, що в селі 44 двора, 56 хат, 156 душ підданих крес-тьян і 2 двора та 9 душ церковників. Ще в 70-х роках XVIII століття у коротичанських поміщиків був один з найкрупніших заводів рогатої худоби в Харківському уїзді, також завод тонкоруних мериносових овець. Тому що в Коротичі був особливий мікроклімат, то мало який рік в Коротичі був недорід, тоді як в більшості містин Харківської губернії гарний врожай бував раз на три-чотири роки.
У 1694 році полковником Охтирського слобідського полка Федором Осиповичем в селі Коротич був збудований перший дерев'яний храм Покрова Пресвятої Богородиці. В 1845 році був освячений новий кам'яний храм, він був споруджений на кошти місцевої поміщиці Базилевської Степаниди Павлівни (Алферової) по проекту військового інженера і архітектора А.В. Алферова.
Першоназва Коротича — Коротеч (від безіменного струмочка — коротка течія). Та надалі закріпилося сучасне найменування — Коротич.
У 1867 р. Харківське уїздне земство відкрило у Коротичі земську школу. Закон Божий в ній викладали священники Покровської церкви. Кожен рік у школі навчалось від 90 до 150 дітей, здебільшого хлопчики.
Розташоване селище в одному з найбільш мальовничих місць Харківщини — за 10 кілометрів від обласного центру. Територією Коротича проходять електрофікована залізниця Харків-Люботин і автомагістраль Харків-Київ.
Кілька фактів з історії:
У січні 1918 року в Коротичі було встановлено радянську владу, створено революційний комітет.
У 1921-му почала працювати новостворена артіль "Трудолюбие", а згодом місцеві жителі організували два товариства спільного обробітку землі.
1929 роком датується створення у Коротичі колгоспу. Через ріку ньому працювало більш як 900 чоловік. Колгосп неодноразово демонстрував свої досягнення на Всесоюзній сільськогосподарській виставці, отримав неформальний статус господарства-мільйонера, а разом з ним і урядову нагороду.
На фронтах Великої Вітчизняної війни воювали більш як 500 коротичан, 375 з них загинули. Бойові подвиги 137-ми відзначені нагородами.
У центрі селища встановлено стелу на честь і в пам'ять про загиблих земляків, які в перші дні Великої Вітчизняної війни пішли на фронт і не повернулись до рідних осель.
На території, де у братській могилі поховано 105 червоноармійців. які загинули у 1918-му під час жорстких боїв, у 1975 році було зведено меморіальний комплекс "Слава полеглим", у 2010 році на кошти мешканців селища частину меморіального комплексу,де поховані загиблі у Великої Вітчизняної війни реконструйовано. А у 2012 році решта меморіалу відновлена.

Нині в селищі створені усі необхідні умови для нормальної життєдіяльності. Працюють дитячий дошкільний заклад, ліцей, медична амбулаторія, Харківське відділення Ощадбанку, поштове відділення, АТС, аптека, ряд об'єктів комунально-побутового призначення. Селище повністю газифіковано, відновлено вуличне освітлення.
У селищі діє Свято-Покровська релігійна громада. 10 жовтня 2010 року на місці старої зруйнованої церкви освячено новий храм. Зараз ведуться будівельні роботи по спорудженню приміщення недільної школи та крестильні.